ШЛЯХАМИ МУЖНОСТІ І СЛАВИ

9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. 

Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси.

Полум'я Другої світової війни, складовою якої була Велика Вітчизняна війна радянського народу проти німецько-фашистських загарбників, палахкотіло шість років. Битви йшли на території країн Європи, Азії та Африки, на неосяжних морських і океанських просторах. Армії сторін, що воювали, нараховували понад 110 млн. чол.. Війна забрала понад 50 млн. життів. Понад 40 місяців - з червня 1941 по жовтень 1944р. - палало на українській землі полум'я ВВВ. Лилася кров, нищилися матеріальні й культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані й добровольці, чоловіки й жінки різних національностей.

У ході цієї війни український народ дав збройним силам антигітлерівської коаліції понад 6млн. воїнів.

Територія України стала ареною найзапеклішого збройного протиборства двох могутніх держав. Буквально кожен клаптик її землі переораний бомбами, снарядами, перекопаний солдатськими лопатами, рясно политий кров'ю. Тут відбувалися найжорстокіші битви війни.

На долю України та її народу випали нечувані страждання і жертви. Окупанти винищили 3,9 млн. мирних жителів і до 1,4 млн. військовополонених, а 2,4 млн. молодих найбільш працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Багато з них там і загинули. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 215 з яких розділили трагічну долю білоруської Хатині. Зруйновано понад 16 тис. промислових підприємств, близько 30 тис. колгоспів, радгоспів та МТС. Загальна сума збитків, заподіяних населенню й народному господарству республіки сягала майже 1,2 трлн. крб..

Ми завжди пам'ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей. Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших батьків. Зробимо все від нас залежне, щоб розквітав, ставав красивішим і заможнішим рідний край. Нехай земля радує щедрим колосом, а чисте, мирне небо - сонячними погожими днинами, рясним, своєчасним дощем.

З ХРОНОЛОГІЧНОГО ДОВІДНИКА ПРО ВИЗВОЛЕННЯ ЧЕРВОНОЮ АРМІЄЮ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ 1941 — 1944 рр.

“Село Станишівка окуповане фашистськими загарбниками 9 липня 1941 року.

Перший раз визволене Червонною армією 11 листопада 1943 р.

Вдруге окуповане — 18 листопада 1943 року. Остаточно визволене Червонною Армією 31 грудня 1943 року.”

Відправлено окупантами в Німеччину  на роботи — 5 чоловік.

Закатовано та розстріляно — 6 чоловік.

На території Житомирщини діяла підпільна партійна організація.

“Залізнична станція — Станишівка, булла окупована фашистськими  загарбниками 9 липня 1941 року, визволена Червонною Армією 11 листопада 1943 року.

Вдруге окупована — 18 листопада 1943 року, визволена 31 грудня 1943 року. ”

Діяло партизанськез’єднання  підкерівництвом С. Ковпака.
(Видавництво “РадянськаЖитомирщина”, 1950 р., ст. 131).

 

9 ТРАВНЯ відбулося покладання вінків та квітів  до братських могил та пам'ятників, які розташовані на території Станишівської  сільської ради. 

 СЕЛО СЛОБОДА-СЕЛЕЦЬ

СЕЛО БИСТРІ

ПАМ'ЯТНИК БІЛЯ ПОВОРОТУ НА СЕЛО ПІСКИ

СЕЛО СТАНИШІВКА

 

« повернутися до списку новин

Логін: *

Пароль: *